Попри війну та заклики бойкотувати російський культурний продукт, чимало українців продовжують слухати російську музику. Це питання набуло нової гостроти після того, як аналітики вказали на те, що кожен прослуханий трек приносить роялті російським виконавцям, які платять податки до бюджету Росії.
Як російська музика впливає на економіку РФ
Кожне прослуховування треків на Spotify, YouTube чи Apple Music приносить російським артистам доходи. За даними Forbes, у 2023 році російські музиканти отримали близько $10 мільйонів лише від Spotify. Значна частина цих коштів йде до бюджету Росії у вигляді податків, які, своєю чергою, можуть фінансувати військову агресію проти України.
Звички слухачів: емоції чи байдужість?
Одна з причин, чому українці не відмовляються від російської музики – емоційна прив’язаність. Багато хто слухав ці треки до війни, вони викликають ностальгію та асоціюються з минулим. Крім того, алгоритми платформ часто просувають популярні пісні, змушуючи користувачів несвідомо повертатися до старих уподобань.
Чи працює бойкот?
Після початку повномасштабного вторгнення частина українців свідомо відмовилася від російської музики, закликаючи до "музичного детоксу". Проте не всі дотримуються цих принципів.
Олександр Ткаченко, колишній міністр культури України, зазначав:
"Бойкот російської музики – це не лише питання патріотизму, а й реальний внесок у безпеку України".
Алгоритми рекомендацій
Варто враховувати, що алгоритми музичних платформ працюють на основі популярності контенту. Чим більше прослуховувань набирає російський трек, тим частіше він з’являється у рекомендаціях навіть тим, хто не має наміру його слухати. Це створює замкнене коло, у якому користувачі мимоволі повертаються до російських виконавців.
Як змінити ситуацію?
Підтримка українських артистів. Додавати у плейлисти музику вітчизняних виконавців, аби підвищити їхню видимість у рейтингах.
Свідомий вибір. Контролювати свої плейлисти, видаляючи російський контент та налаштовуючи рекомендації.
Освітня робота. Пояснювати вплив культурного споживання на економіку агресора, щоб формувати нові звички у суспільстві.
Заборона російської музики: уряд обіцяє зміни в законодавстві
Після реєстрації петиції про заборону російської музики на стримінгових платформах, яка набрала понад 28 тисяч підписів лише за три дні, Кабінет Міністрів України оприлюднив офіційну відповідь. В уряді пояснили, що чинне міжнародне право не дозволяє забороняти музичний контент лише через його мовну ознаку, однак визнали необхідність змін у законодавстві для обмеження вільного поширення контенту з країни-агресора.
Чому не можна заборонити музику за мовною ознакою?
У своїй відповіді Кабмін підкреслив, що міжнародне право та українське законодавство не передбачають правових підстав для заборони музичних творів лише через їхню мову. Це стосується як платформ на кшталт YouTube, Spotify чи Apple Music, так і медіа-простору загалом.
"На сьогодні в міжнародному праві, українському законодавстві та у правилах мовлення іноземних платформ відсутні правові підстави для заборони або інших форм обмеження музичного продукту за мовною ознакою", – йдеться у відповіді уряду.
Що пропонує уряд?
Кабмін наголосив, що для забезпечення інформаційної та національної безпеки України необхідно удосконалити нормативну базу. Це може передбачати:
Впровадження обмежень щодо поширення російського контенту, зокрема музики, кліпів і пісень.
Розробку законодавчих змін, які б регулювали розповсюдження музичного контенту країни-агресора.
Вплив на алгоритми стримінгових платформ для зниження видимості російського контенту для українських користувачів.
Мінцифри, Мін'юст і МКІП працюють над питанням
З огляду на значний суспільний інтерес до цієї теми, Кабмін доручив Міністерству культури та інформаційної політики, Міністерству цифрової трансформації та Міністерству юстиції додатково опрацювати це питання. Відомства мають напрацювати пропозиції щодо змін у законодавстві та представити їх найближчим часом.
Петиція про заборону російської музики
Нагадаємо, що петиція про заборону російської музики, зареєстрована 17 лютого мовним активістом Олександром Леоненком, набрала рекордні 28 тисяч підписів лише за три дні. Паралельно, у Києві спалахнув скандал після того, як у одному з нічних клубів відвідувачі розважалися під російськомовну музику, що викликало хвилю обурення в соцмережах.
Фінальний акорд
Відмова від російської музики – це не лише емоційний жест, а й практичний внесок у перемогу України. Кожен вибір на користь українського продукту – це ще один крок до зменшення фінансування російської машини війни.
Читайте також:
Як позбутися російськомовного контенту в Google та YouTube: інструкція для українців – покроковий гід для налаштування алгоритмів у пошукових системах і відеоплатформах.
Заборона російської музики в медіа та громадських місцях – як працює законодавча ініціатива та які зміни вже відбулися в інформаційному просторі України.